- обважнілість
- —————————————————————————————обважні́лістьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
обважнілість
Смотреть что такое "обважнілість" в других словарях:
обважнілість — лості, ж. Абстр. ім. до обважнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
обважнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до обважніти. 2) у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги. || Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого небудь. || Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту). 3) у знач. прикм. Який… … Український тлумачний словник
обважніти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. || під чим, від чого, чим і без додатка. Обвиснути, похилитися і т. ін. під вагою чого небудь. || Стати важким, неповоротким від збільшення ваги (про людину, живу істоту). 2) … Український тлумачний словник
обважнілий — (який збільшився у вазі; який став неповоротким), зважнілий; розслаблений, уповільнений (який утратив здатність легко рухатися від додаткової ваги, утоми, болю тощо) … Словник синонімів української мови
обважніти — (стати відчутно важчим; стати неповоротким, утратити здатність рухатися від додаткової ваги, утоми, болю тощо), набрати ваги, зважніти, поважчати, отяжіти; обвиснути, схилитися (про гілля); набратися тіла, напасти тіло, вбитися в тіло, погладшати … Словник синонімів української мови
обвислий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до обвиснути. 2) у знач. прикм. Який звисає донизу. || Який незграбно звисає, спадає (про одяг). 3) у знач. прикм. Який відтягся донизу, втративши пружність, еластичність (про шкіру). || Який втратив стрункість,… … Український тлумачний словник
зважніти — і/є, док. 1) Стати важчим, поважчати; обважніти. || Наливатися (про зерно, плоди). 2) Стати втомленим, втратити легкість, рухливість … Український тлумачний словник
